В середині травня закінчилося багаторічне правління Пола Отелліні в компанії Intel. Передавши справи своєму наступникові Брайану Кржаничу, він довірить йому управління цим надгігантом індустрії процесорів для персональних комп'ютерів. В минулому році середній дохід компанії за тиждень перевищував $1 млрд., що в півтора рази вище, ніж вісім років тому, коли Отелліні очолив компанію.
«Коли Отелліні заступив на свою посаду, компанія перебувала в стані хаосу». Це слова головного аналітика і президента компанії Moor Insights & Strategy Патріка Мурхеда, який більшу частину цих восьми років обіймав посаду віце-президента AMD - колись непримиренного конкурента Intel на ринку мікропроцесорів.
Зараз від цього протистояння залишилися, за великим рахунком, одні спогади, і Intel знаходиться в позиції незаперечного лідера. Дії компанії залишають слід на всій індустрії персональних комп'ютерів. За рахунок чого Intel і Отелліні вдалося зайняти таке домінуюче становище? Відповідь проста – концентрацією на тих сферах діяльності, які у компанії історично виходили найкраще.
Початок правління Отелліні ознаменувався великою подією. Всього через місяць після його вступу на посаду в червні 2005 року компанія Apple оголосила про переведення своїх комп'ютерів Mac на процесори Intel; реалізація цього переходу почалася в січні 2006 року.
До тієї пори в комп'ютерах Apple застосовувалися процесори PowerPC компанії IBM. Для Apple це було великим кроком – не кожен день доводиться переводити цілу комп'ютерну платформу на нову процесорну архітектуру. Для Intel це було не менш значуща подія, що ознаменувала повну перемогу архітектури х86, яка стала остаточно панувати в персональних комп'ютерах.
Не минуло й року, як Apple випустила програмне забезпечення Boot Camp, що дозволяє встановлювати на свої комп'ютери ОС Windows XP. Єдина процесорна архітектура пристроїв від різних виробників почала показувати свої плюси.
Стів Джобс і компанія зробили вибір на користь Intel багато в чому із-за того, що її технологічні плани в довгостроковій перспективі обіцяли більш високу енергоефективність в порівнянні з продуктами IBM. Досить іронічно, що тепер з цієї ж причини ходять чутки про намір компанії перебратися на архітектуру ARM.
Продовжуючи тему Apple: не можна забувати про те, що Intel змогла виростити новий вид пристроїв на ОС Windows в якості альтернативи для ноутбуків MacBook Air. Мова йде про ультрабуках. Звичайно, прогнози компанії за темпами їх поширення поки що не виправдалися. Тим не менш, їх ринкова частка хоча б росте, у той час як інший ринок ПК впав у кому, втративши в продажах 14% за підсумками 1-го кварталу року.
Завдяки невпинно прикладаються Intel зусиллям концепція ультратонких ноутбуків починає поступово поширюватися за межі преміального дорогого сегмента на пристрої середньої цінової категорії. Безсумнівно, що вводяться в різних моделях ультрабуків інновації вже залишили відбиток на ландшафті комп'ютерної індустрії в цілому.
«Я вважаю, що в майбутньому просування концепції ультрабуков буде названо однією з головних заслуг Отелліні», продовжує Мурхед. «Менш ніж за чотири роки ми стали свідками зниження товщини ноутбуків в два рази при залишилася незмінною вартістю, перехід на використання сенсорних екранів і твердотільних накопичувачів».
«Якщо б не Intel, MacBook Air навряд чи досягли б свого успіху. Процесори компанії з наднизькою напругою стали одним із наріжних каменів досягнень Apple в сегменті ноутбуків».
Тік-так. Цей звук асоціюється з невідворотною ходою часу. Завдяки Intel він означає ще і хода майбутніх інновацій.
Згадаємо 2005 рік. Компанія AMD насолоджується численними перемогами на ринку процесорів. У 2003 році вона представила перший 64-розрядний процесор на архітектурі x86; вона ж випустила перший 2-ядерний серверний процесор Opteron і 2-ядерний процесор для настільних комп'ютерів Athlon 64 X2. На кілька років AMD захопила корону лідера ринку в плані продуктивності процесорів. У 2006 році частка AMD на даному ринку досягла рекордного тоді для неї показника 20%, які потім трансформувалися в 30% на ринку настільних ПК до кінця десятиліття.
Концепція «Тік-так» була представлена в 2007 році, на піку величі AMD. Для процесу розробки чіпів Intel вона на довгі роки стала свого роду дороговказом. В один рік (твк) зменшувався розмір транзисторів, що використовуються в новому поколінні процесорів Intel, і компанія переводила виробництва на більш тонкий технологічний процес. Наприклад, процесори Sandy Bridge 2011 року створені з використанням 32-нм транзисторів, а Ivy Bridge у 2012 році вийшли вже на 22-нанометрових транзисторах.
Наступні роки (так) ознаменовывались введенням нової процесорної мікроархітектури, які несли з собою ще більш значущі інновації. Нинішній рік якраз з їх числа, і виходять в червні процесори Haswell принесуть значні удосконалення в плані зниження енергоспоживання процесорів і зростання продуктивності вбудованих графічних чіпів порівняно з торішніми процесорами Ivy Bridge.
Раніше Intel часто не встигала за власноруч встановленими термінами анонсів. Після введення даної концепції компанії стала більш пунктуальною, поліпшивши роботу в плані розробки і реалізації задуманого. В даний час компанія займає 83% ринку процесорів для персональних комп'ютерів, а AMD доводиться задовольнятися «залишками з панського столу» і втішатися думкою про лідерство в плані вбудованої графіки.
Перевага Intel в плані технологічних процесів безсумнівно. За великим рахунком, це єдина компанія, яка відповідає постулату відомого закону Мура. Якщо в 2005 році розмір транзисторів в процесорах компанії становив 90 нм, то зараз вони досягли 22 нм. Прогрес підтримується не однієї тільки мініатюризацією. У 2007 році був здійснений переклад транзисторів на технологію high-k metal gate (технологія діелектриків з високим значенням діелектричної постійної (high-K) і металевих затворів (metal gate).
З 2009 року використовується метод імерсійної літографії. З минулого року в процесорах застосовуються 3-мірні транзистори, що стало фундаментальним переосмисленням кореневої структури процесора. Від конкурентів початку використання тривимірних транзисторів не чекають раніше 2015 року.
Компанія вже лідирує з запасом, але Отелліні не забув і про інвестиції в майбутнє. У минулому році в компанії ASML Technologies було інвестовано $3,3 млрд. на розробку кристалічних пластин розміром 450 мм і технології фотолітографії в глибокому ультрафіолеті, яка повинна прийти на зміну сучасній імерсійної літографії після зниження розмірів транзисторів нижче 10 нм. Бюджет компанії тільки на дослідження і розробки в нинішньому році становить $18,9 млрд.
При Отелліні компанія випустила свої перші багатоядерні процесори. 2-ядерні процесори Pentium не могли змагатися з Athlon 64 X2, тому в тому ж 2006 році компанія випустила 4-ядерні чіпи. Менш ніж десять років потому всі сучасні процесори Intel і AMD є багатоядерними. Однак, революцією для Intel стала не багатоядерність, а архітектура Core, яка не залишила 64-розрядним процесорам AMD жодного шансу.
Природно, були у Отелліні і невдачі. Саме під його керівництвом у 2006 році сталося саме масштабне скорочення в історії компанії. Йому ставлять в провину пізній старт на ринку мобільних пристроїв, який окупувала ARM зі своїми процесорами. Незважаючи на це, зараз справи компанії значно краще, ніж у момент сходження Отелліні на її трон. Солідні фінансові активи та технологічне лідерство дають Intel можливість сміливо дивитися в швидкозмінна технологічне майбутнє.